Що таке інфляція? Як зберегти свої гроші?

Більшість користувачів хоча б раз чула про таке поняття як інфляція, яка постійно «з'їдає» частину заощаджень та негативно впливає на рівень цін. Розповідаємо, що таке інфляція, якою є вона в Україні та як зберегти свої гроші.

Що таке інфляція: визначення та пояснення

Інфляція — це процес знецінення грошей та зростання загального рівня цін. Попри свій явно згубний вплив, інфляція є важливим фактором розвитку економіки країни: якщо ціни в державі не зростають взагалі, це є негативним економічним явищем.
Пояснимо все на простому прикладі: у 2022 році, ще до початку повномасштабної війни, десяток яєць «Квочка» коштував 41 грн, а 2 роки потому, взимку 2022 року, той самий десяток вже продавався за 63 грн. Якщо згадати, що можна було придбати за 100 грн 5 років тому, а що можна зараз, одразу зрозуміємо, як сильно вплинула на гривню інфляція та як впала купівельна її спроможність.

Виражається інфляція у відсотках з розрахунку за рік і поділяється на:

• низьку (0–6% річних приросту цін);
• помірну (6–10% річних приросту цін);
• повзучу (до 20% річних приросту цін);
• галопуючу (20–200% річних приросту цін);
• гіперінфляцію (від 200% річних приросту цін).

Працює це так: якщо інфляція в Україні у 2022 році становила 26,6%, це означає, що за той самий продуктовий набір, який на початку року коштував 100 гривень, у кінці року доведеться заплатити вже 126,6 гривні.
Ідеалом вважається низький темп інфляції, який притаманний розвинутим країнам, наприклад США, Японії, Швейцарії, Франції тощо. Помірна інфляція теж є позитивним явищем, однак вона може швидко вийти з-під контролю. Повзучий темп характерний для України: розрахунки тут відбуваються в гривні, однак зберігати гроші краще все ж в стійкіших валютах, наприклад в доларах чи євро. Галопуюча інфляція є чинником, якийсь досить швидко руйнує економіку та залишає населення без прибутку. Останній, найнебезпечніший рівень інфляції — гіперінфляція, де рішенням ситуації є навіть оголошення дефолту країни, а наслідком — перехід на бартерні розрахунки або на використання іноземних валют.
Антирекордсменом у світі є Угорщина, де рівень інфляції в 1945–1946 роках становив 40 000 000 000 000 000% на місяць (навіть не на рік). Кожні 15 годин ціни подвоювались, а причиною цьому став надмірний друк угорських крон, які потім влада змінила на пенге, але й це не покращило становище країни.

Як захистити себе від інфляції: 5 перевірених методів

Інфляція, хоч і є ознакою розвитку економіки країни, негативно впливає на купівельну спроможність: заощадження населення з роками втрачають свою цінність, а люди на зарплату купують все менше й менше речей. Щоб уникнути втрат, гроші варто вкладати. Ділимось 5 перевіреними методами захисту коштів від інфляції нижче.

1. Банківський депозит

Найпростіший спосіб, який не потребує ані знань чи вмінь, ані витрат часу. Достатньо лише відкрити депозит, покласти на рахунок в банку кошти, й отримати їх назад разом з відсотками наприкінці строку вкладу (або частинами щомісячно, якщо це передбачено умовами банку). Наразі, порівнюючи офіційний рівень інфляції (у 2023 році — 5,1%) та рівень дохідності депозитів (18–20%), вклади є вигідними, адже дозволяють не лише «перебити» інфляцію, а й заробити додаткові кошти.
Відкрити депозит можна в Ідея Банк. Ми пропонуємо до 20% річних у гривні, а також приймаємо вклади від 1000 гривень терміном від місяця. Тут знайдете 6 різних типів депозитів з різними умовами та ставками.

2. Купівля іноземної валюти

Також досить простий спосіб, який передбачає обмін заощаджень у гривні на євро, долари, фунти стерлінгів чи, наприклад, швейцарські франки. Тут достатньо лише разово здійснити обмін і зберігати отримані купюри.
На відміну від депозитів, заробити в цьому випадку не вдасться, адже навіть долар та євро схильні до інфляції, а тому теж знецінюються, хоч й повільніше: наприклад, у 2023 році інфляція долара становила 3,4%, що навіть не вдвічі менше за темп знецінення гривні. Оптимальним рішенням стане диверсифікація накопичень методом зберігання коштів в різних валютах, наприклад 1/3 — в гривні, 1/3 — в доларах, та 1/3 — в євро. Такий підхід дозволить водночас мінімізувати інфляційний вплив та забезпечити високу ліквідність інвестицій (можна швидко продати та отримати за них гривні).

3. Купівля дорогоцінних металів

Такими вважаються золото, срібло, платина та паладій. Мова йде саме про банківські метали в злитках, адже ювелірні прикраси втрачають свою цінність одразу після покупки. Головна перевага методу — дорогоцінні метали будуть актуальними та потрібними завжди, адже всі країни мають золотовалютні резерви. За 20 років середня дохідність золота, наприклад, склала майже 9% річних в доларах, однак в розрізі місяців та одного року вартість металу є досить волатильною. Радимо цей метод тим, хто планує інвестувати кошти довгостроково (3–5+ років). 

4. Інвестиції в цінні папери

Складний, але досить дієвий та прибутковий метод. Полягає в інвестуванні заощаджень в акції українських або іноземних компаній, державні облігації, депозитні сертифікати тощо. Такі вкладення коштів не лише врятують від інфляції, а й дозволять чимало заробити. Серед недоліків методу — високі ризики втрати заощаджень (цінні папери як збільшуються, так і зменшуються в ціні), а також потреба в знаннях і вміннях роботи на фондовому ринку.

5. Інвестиції в криптовалюту

Як і вкладення в цінні папери, інвестування в криптовалюту є дуже ризикованим методом захисту коштів від інфляції. Серед найбільш «безпечних» варіантів — стейкінг криптовалюти, а тобто відкриття своєрідного депозиту та «заморожування» активів на певний термін з отриманням відсотків за це. Прибутковішими, але й ризикованішими є трейдинг і скальпінг — короткострокова та середньострокова торгівля криптовалютами. Заробити в середньому таким чином можна 50-300% та більше річних, а «стеля» прибутку взагалі відсутня, однак й ризики втратити все відповідні.